прямувати

прямувати
I
(іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо), простувати, посуватися, верстати, проходити, правити (також зі сл. "шлях", "дорогу", "путь")
II
див. іти I, 1), тягтися I, 3)

Словник синонімів української мови. 2014.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "прямувати" в других словарях:

  • прямувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Пересуватися у просторі, крокуючи; іти, простувати. || Переміщатися в певному напрямку. || Рухатися до кого , чого небудь прямо, скорочуючи шлях. || Просуватися слідом за ким небудь. || Іти, бігти, їхати, орієнтуючись на що… …   Український тлумачний словник

  • прямувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • кидатися — аюся, аєшся, недок., ки/нутися, нуся, нешся, док. 1) Швидко йти, бігти, прямувати кудись, до кого , чого небудь. || розм. Звертатися до когось за допомогою, порадою тощо. || на кого – що. Нападати, накидатися. || до чого, на що, також з інфін.… …   Український тлумачний словник

  • братися — беру/ся, бере/шся, недок. 1) Хапатися рукою. Братися за руки. 2) за що. Беручи якесь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу. 3) за що, до чого, рідко чого; також з інфін. Починати яку небудь справу, приступати до чого небудь. || перев. з… …   Український тлумачний словник

  • вирушати — а/ю, а/єш, недок., ви/рушити, шу, шиш, док. Починати йти, їхати; виходити, виїжджати звідки небудь, прямувати кудись …   Український тлумачний словник

  • гарувати — I герува/ти і гирува/ти, у/ю, у/єш, недок., заст. 1) неперех. Важко, без відпочинку працювати. 2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). 3) неперех. Прямувати. 4) перех. Стягувати, здирати. II у/ю, у/єш, недок., перех., заст. Робити… …   Український тлумачний словник

  • іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

  • мести — мету/, мете/ш; мин. ч. мів, мела/, мело/; наказ. сп. мети/, меті/м (меті/мо), меті/ть; недок. 1) перех. і без додатка. Видаляти з якої небудь поверхні сміття, пил, сніг мітлою, віником і т. ін.; підмітати. || чим. Волочачи що небудь по поверхні,… …   Український тлумачний словник

  • паняти — я/ю, я/єш, недок., розм. 1) Поганяти. 2) Рушати; прямувати …   Український тлумачний словник

  • повертатися — I а/юся, а/єшся, недок., поверну/тися, верну/ся, ве/рнешся, док. 1) Обертаючись, вертячись, змінювати своє положення. || Роблячи поворот, змінювати положення свого тіла (про людей, тварин). || Розташовуватися, ставати і т. ін. обличчям до кого ,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»